Зелене око
До тих озерець можна потрапити різними шляхами, я йшла з вул. Зелена. Добре витоптана стежка весь час збігала вниз, в тіні дерев не жарко. Від нашого дому середнім кроком дійшла менш ніж за 15 хв. Соломійка в ерго розглядалась собі навкруги.
Насправді невеличких озерець є два. Перше більше, досить заросло ряскою. Не зважаючи на свій стан - це оаза для качок, які тут весело плюскались, скубали ряску, пірнаючи за нею і демонстрували нам чудеса синхронного плавання.
Друге трішки менше і суттєво чистіше. Ось на фото навіть помітно, що назва водойм відповідає кольору води.
Обійшовши два озерця, зробили фото, подивились на качок - в загальному ми провели тут десь 20 хв. Місце затишне, мальовниче, малолюдне, близько від дому, загалом мені сподобалось.
Вже вдома погуглила історію цих озер і дізналась, що з-під Снопківської гори б'є джерело, яке наповнює озера. У 30-х роках минулого століття, поглибивши рельєф, тут створили купальню для городян і, судячи зі старої фотографії, вона користувалась популярністю. Територія була облаштована для відпочинку біля води. У 60-х роках, коли закладали Снопківський парк, про озерця чомусь забули і вони поступово почали замулюватись та заростати. Окремі ентузіасти час від часу чистили їх та навіть зариблювали.
Тепер цим водоймам більше б пасував статус великих калабань, але враховуючи їхнє шляхетне минуле, називатимемо озерцями.
І ще трішки фото для настрою.
Коментарі
Дописати коментар