Тараканівський форт

Є такі місця, коли краще все побачити на власні очі, аніж багато раз читати про їхню незвичайність. Тараканівський форт - саме таке місце. Тому буде небагато тексту, а більше фото. 

Тараканівський форт - вершина військової інженерної думки кінця ХІХ століття. Зводився він для захисту Російською імперією своїх західних кордонів. Багато цікавої інформації про будівництво та план самого форту можете почитати ось тут - http://www.castles.com.ua/tarakan.html, ще трішки є на вікіпедії. Я ж опишу свої враження від нещодавньої мандрівки.

Оскільки форт - це оборонна споруда, то він має декілька ліній захисту. Перші оборонні мури збудовані із цегли та вдало заховані у насипних валах. Незважаючи на свій поважний вік, виглядають ще досить збереженими.

І тільки зарослі трави та дикого винограду вказують, що форт належить сам собі і за ним ніхто не доглядає.

 

Піднімаємось на один із пагорбів. Внизу – залізниця, зверху – дорога. Сам форт захований у лісі, тому зі сторони непомітний.

А осінь вже вбирається у свої золото-багряні шати.

 

 

Та ось ми підходимо до входу в перший бункер. Їх тут є декілька. Всі вони зроблені за новою на той час технологією - із бетону.

 

 

Увійшовшив середину, огортає темрява та холод. Без ліхтариків не обійтись (які ми успішно залишили в машині).  Якщо йти прямо наскрізь, то вдалині видніється світло, яке виведе до центральної частини форту. 

В тому довгому коридорі є безліч ходів вліво-вправо, які ще далі галузаться у заплутані лабіринти. Уявляю собі як в стані тривоги треба швидко зорієнуватись куди бігти.

 

Звернули ліворуч, суцільна темрява і вогкість. Під ногами мокро, вирішили далі не йти.

Піднімаємось на другий поверх, з якого відкривається чудовий вид на центральну споруду форту - казарми. Їх стан – плачевний. Збудовані із цегли, за стільки часу під впливом погодніх умов зазнали величезного руйнування.

 

 

 

 

 

Та й сам другий поверх бункеру теж мурований із цегли і виглядає не найкращим чином - видніються тріщини, заржавілі кріплення. Але ширина стін і масивність кріплень вказують на масштабність та серйозність мети, з якою будували цей форт.

 

 

Спускаємось до центральної будівлі - казарм. Їхній аварійний вигляд не зупиняє поодиноких туристів від прогулянок в середині.

 

Наскрізні повздовжні тріщини виклядають досить аварійно. Стеля може обвалитись в будь-який момент.  

Тут і далі - фото будівлі казарми з різних ракурсів.

 

Обходивши і розглянувши казарму зі всіх боків, пірнаємо у ще один бункер. Чому пірнаємо? Відповідь знайдете на поверхні. Лабіринти коридорів виводять нас на ззовні. Звідси бункер схожий на підводний човен.

 

 

 

Видряпавшись на гору, бачимо казарму з іншого боку. Та ходити потрібно обережно, щоб випадково не завалитись у вентиляційні ходи.

Обійшовши весь форт по великому периметру, ми повернулись до початку. Загалом форт справляє сильне враження. І завдяки своїм масштабним розмірам, і продуманністю інженерної забудови та іноваційністю (як на той час). І ще напевно тим, що раніше нічого подібного я не бачила.

Comeback to reality.

 

Від Тараканова до Дубно рукою подати, тому заїхали ще відвідати фортецю. Вона особливо прекрасна в теплих кольорах осіннього сонця.